Асоціація поліморфізму гена ендотеліальної NO-синтази (NOS3–786T>C) з тяжкістю діастолічної дисфункції лівого шлуночка і легеневої гіпертензії в пацієнтів із серцевою недостатністю та збереженою фракцією викиду лівого шлуночка

Анотація

Мета роботи – визначити поліморфізми гена синтази оксиду азоту (eNOS) –786 TC rs 2070744 і асоціацію відповідних генотипів зі ступенем вираження діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ЛШ), легеневої гіпертензії та станом пружно-еластичних властивостей артерій у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) ЛШ.
Матеріали і методи. У відкрите обсерваційне дослідження залучили 69 пацієнтів віком (67,4±10,2) року з АГ та СН зі збереженою ФВ ЛШ: 29 (42 %) жінок і 40 (58 %) чоловіків, із СН ІІ–ІІІ функціонального класу за NYHA, гемодинамічно стабільних. За критеріями Shah виділено: фенотип «старіння» – 11 (15,9 %) осіб, «ожиріння» – 14 (20,3 %) пацієнтів, «захворювання коронарних артерій» – 16 (23,2 %) хворих, «легенева гіпертензія» – 17 (24,6 %) пацієнтів (з достовірним переважанням хворих генотипу СС), «артеріальна гіпертензія» – 17 (24,6 %) хворих.
Результати та обговорення. «Дикий» гомозиготний генотип ТТ виявлено у 34 хворих (49,3 %, група ТТ), гетерозиготний генотип ТС – у 21 (30,4 %, група ТС) і «мутантний» гомозиготний генотип СС – у 14 хворих (20,3 %, група СС). Групи не відрізнялися за співвідношенням статей (чоловіків 19 (55,9 %), 12 (60 %) і 11 (61,1 %), p>0,05), за середнім віком (67,1±8,9), (65,4±10,6) і (64,9±10,3) року; p>0,05) та за частотою коморбідних станів. Найгіршу дистанцію шестихвилинної ходьби відзначено в групі СС, порівняно з ТТ і ТС ((371,8±77,7), (385,7±85,4) і (314,3±69,1) м; р<0,05); так само як і вищий рівень NT-proBNP ((668,1±317,8), (636,9±433,2) і (806,9±369,7) пг/мл; р<0,05); більший індекс маси міокарда ЛШ ((187,4±37,1), (182,2±25,7) і (195,2±28,5) г/м2; р<0,05). Відзначено більший ступінь вираження діастолічної дисфункції ЛШ у групі СС, порівняно з ТТ і ТС згідно з е´серед ((5,0±1,7), (5,3±0,8) і (4,7±0,6) см/с; р<0,05) і Е/е´ (14,5±1,3; 15,1±1,5 і 15,9±2,1; р<0,05). Систолічний тиск у легеневій артерії був найвищим у групі СС ((50,0±19,9) мм рт. ст. порівняно з (39,6±10,3) у групі ТТ і (40,0±19,2) мм рт. ст. у групі ТС; р<0,05), як і тиск заклинювання легеневих капілярів, і транспульмональний градієнт (р<0,05). У пацієнтів групи СС значніше порушені пружно-еластичні властивості артерій за показниками індексу аугментації (р<0,001) і швидкості поширення пульсової хвилі на каротидно-феморальному сегменті (р<0,05), зі зниженням системного артеріального комплаєнсу (на 38,2 і 29 %, порівняно з ТТ і ТС (р<0,05) і збільшенням артеріального еластансу відповідно на 21 і 9 % (р<0,05). За даними манжеткової проби, у па­­цієнтів групи СС, порівняно з такими в групах ТТ і ТС, спостерігалося погіршення ЕЗВД, відповідно на 19,8 і 17,3 % (р<0,05).
Висновки. У пацієнтів з АГ і СН зі збереженою ФВ ЛШ наявність генотипу СС гена NOS3 rs 2070744, порівняно з іншими поліморфізмами, асоціюється з більшим ступенем вираження діастолічної дисфункції ЛШ, легеневої гіпертензії і порушенням ендотелійзалежної вазодилатації та пружно-еластичних властивостей системних артерій за даними аналізу пульсової хвилі.